Найти работу и наладить свою жизнь ты всегда успеешь, а паб закрывается через пять часов. © Black Books | „Du bist verrückt mein Kind, du mußt nach Berlin“ © Franz von Suppé
а просто мне было скучно на работе)
Он парадоксально написался на украинском, начиналсяза упокой слезливо-грустно, закончился за здравие по-пивному весело.
Не претендует ни на что, кроме любви к городуи пиву)))
Кому надо перевести не в рифму - переведу. В рифму не получаиццо))).
ПыСы. читать дальше
«Берліну»
Раз у раз відчуваючи смуток, я дивлюсь туди,
Де ховає Тіргартен усі мої жалі і болі.
І у Шпреє на мене, здається, дістане води,
І лиш тут я насправді жива, і лиш тут я на волі.
А на Унтер-ден-Лінден, як завжди, всі липові крони
Трохи гірко-духмяно запахли – так пахне печаль
Ти молися за мене, моя Сталінградська Мадонно –
У Берліні весна, а у серці за осінню жаль.
Ця «der Herbst», що солодка, як мед, і така ж золотава
Назавжди залишила у світлі своїх сподівань
А у Львові, не брешуть, усе ж найчарівніша кава,
Тож я тут п’ю лиш «цвай бір», насправді, бо що мені «айн»?
І я кожного разу до себе кажу – це востаннє –
Скільки можна вертатись в одне з найфатальніших міст?
Ти не гнівай на мене, моє сірооке кохання
За такий закороткий, смішний і безглуздий мій лист:
«Я сиджу і курю під Стіною, на Східному боці,
Наді мною, оспіване, дихає небо Берліна,
Я, напевне, приїду лише у наступному році…
Prosit, милий! Бувай. Я за пивом. З любов’ю, Аліна».
читать дальше
Он парадоксально написался на украинском, начинался
Не претендует ни на что, кроме любви к городу
Кому надо перевести не в рифму - переведу. В рифму не получаиццо))).
ПыСы. читать дальше
«Берліну»
Раз у раз відчуваючи смуток, я дивлюсь туди,
Де ховає Тіргартен усі мої жалі і болі.
І у Шпреє на мене, здається, дістане води,
І лиш тут я насправді жива, і лиш тут я на волі.
А на Унтер-ден-Лінден, як завжди, всі липові крони
Трохи гірко-духмяно запахли – так пахне печаль
Ти молися за мене, моя Сталінградська Мадонно –
У Берліні весна, а у серці за осінню жаль.
Ця «der Herbst», що солодка, як мед, і така ж золотава
Назавжди залишила у світлі своїх сподівань
А у Львові, не брешуть, усе ж найчарівніша кава,
Тож я тут п’ю лиш «цвай бір», насправді, бо що мені «айн»?
І я кожного разу до себе кажу – це востаннє –
Скільки можна вертатись в одне з найфатальніших міст?
Ти не гнівай на мене, моє сірооке кохання
За такий закороткий, смішний і безглуздий мій лист:
«Я сиджу і курю під Стіною, на Східному боці,
Наді мною, оспіване, дихає небо Берліна,
Я, напевне, приїду лише у наступному році…
Prosit, милий! Бувай. Я за пивом. З любов’ю, Аліна».
читать дальше
Спасибо!)
перевод на скорую руку, дословно)
читать дальше
Моему отцу, кстати, тоже понравилось - у него-то украинский второй родной)
За подстрочник спасибо.
тогда данке вдвойне))
пасибочги))